|
Круто, круто. Неокласицизм так і пре...
От вам перероблена класика...
Два кольори
Як я малим збирався навеснi
Пiти на спот незнаними шляхами,-
То кайта мати вишила менi червоними i чорними,
Червоними i чорними нитками.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на куполі, в душi моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне - то ріпстоп, а чорне - то дакрон.
Мене водив у безвiстi Фронт-ролл,
Та я вертався на свої кайтспоти.
Переплелись, неначе у Слім-ченс,
Щасливi i сумнi мої, щасливi i сумнi мої фронт-моби.
Менi вiйнув у очi передоз,
Тому нiчого не везу додому,
Лиш згорточок старого полотна
I вишите моє життя, і вишите моє життя на ньому.
PS надто серйозно не сприймати....
|